Звучить весела музика. Розігрується сценка. Учень старших класів сидить на стільці і читає газету. До нього підходить учень.
- Тату, а чому іде дощ?
- Підеш до школи, дізнаєшся.
- Тату, а у Баби Яги є жабенятка?
- Звідки я можу знати.
- Тату, а нащо коняці коси на плечах?
- Запитай у коняки.
- Тату, а мотоцикл не любить цукерки?
- Не знаю, я його не запитував.
- Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?
- Що ти, моя дитино, як можна? Адже, якщо ти більше запитуватимеш, то більше знатимеш.
- От вже непосидюче. Хоч би тебе швидше до школи
відправити.
- І одного сонячного вересневого дня ви привели за руку своїх діток до нашої школи. По-різному йшли діти до школи, хтось ішов з радістю, але хтось ішов зі сльозами. А бували і такі випадки.
Учень
Батько з газетою.
Син надутий кидає портфель . Батько на це зауважує:
- Синку, що сталося ? Ти такий засмучений! Хто ж посмів тобі зіпсувати свято 1 вересня ?
- Свято! ? Нічого собі - свято ! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на 11 років!
Та сьогодні ми зібралися, щоб провести їх з початкової школи, провести до 5 класу.
- 3 нагоди закінчення початкової школи, зустрічайте винуватців цієї події.
Злинь же, музико, в небо гучніше,
В добру пору лунай, в добрий час!
Вище голови! Йдіть веселіше.
Бо усі вже чекають на вас.
Звучить музика. До класу парами виходять четвертокласники.
Андросюк О. Знайомтеся!
Жаловага А. Якщо ви, звичайно, не знайомі.
Ковальчук К. Веселий!
Биковець А. Дружний!
Сардачук Д. Пустотливий!
Логвін С. Трішечки галасливий!
Мандзик В. Але вже успішно засвоївший всі науки початкової школи.
Разом: Четвертий клас!
Учень.
У нас у всіх прощальний настрій,
Ми схвильовані вкрай:
Скажем разом:
Старша школо, здравствуй!
Початкова школо, прощавай!
Пісня 1. Дитинство моє веселкове
Вчитель:
Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце, співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням. Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників. Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.
Учениця
Ось і перше вересня –
Скликає дзвоник нас.
Цей день ми не забудемо ніколи!
Як рано восени в свій перший клас
Веселим ранком ми прийшли до школи!
Учень
Давайте пригадаємо разом,
Як вперше на лінійці всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Учениця
Наче весела родина –
Всі ми зайшли в світлий клас.
І отоді й почалося
Нове життя у всіх у нас.
Учень
До успіхів було далеко,
Нам заважали балачки.
І виявилось – ой, нелегко
Писати палички й гачки.
Учень
Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Коли дали нам зошит з олівцями
й за парти посадили перший раз.
Учень
Я пам’ятаю перший день у школі:
Море квітів, усмішок, звуків.
З теплих маминих рук
Учитель взяв мою руку.
Вчитель:
Але сьогодні свято, І давайте, дорогі наші гості, не сумувати, а згадаємо ці чотири роки навчання так, щоб вони залишились у пам’яті.
Чотири роки ми разом з вами піднімались сходинками країни Знань — все вище і вище. Вчились писати, читати, рахувати. Вчились дружити.
Давайте разом згадаємо, якими вони були, заглянемо в минуле. І так, пригадуємо перший клас.2009 -2010 навчальний рік (фото)
Учениця
Літера перша, і перше слово,
З книжкою перша серйозна розмова.
Перша сторінка, друга сторінка,
Перший успіх, смішинка, сльозинка.
Учениця
За мамину руку надійно тримаючись,
У клас ми зайшли на свій перший урок.
Хто перший зустрів нас?
Всі: Дзвінок!
Заглядав у вікно вересень казковий,
І тому настрій був, як завжди, святковий.
Ми дружили з букварем –
Сторінки з малюнками.
Ми зростали з кожним днем,
Йшли вперед стежинками.
Учениця
Ми пригадаєм той дзвінок веселий,
що продзвенів нам перший раз,
коли ввійшли ми з квітами у школу
у свій найкращий перший клас.
Учитель: Так, дійсно, саме дзвінок виявився для вас чимось незвичним, загадковим. Якось дивно було чути його, спочатку не зовсім розумівши для чого.Пам’ятаєте, якими несміливими неумійками ви зайшли за вчителькою у шкільні двері? Як одержували свої перші бали? А сьогодні він дзвенить для вас, щоб пригадати, якими ви були. І привітати вас, ще прийшли майбутні першокласники, подивившись на них, згадайте себе, свої перші кроки, посмішки, сльози.
( Дзвенить дзвоник, входять першокласники.)
Ми вас всіх не підведемо,
В перший клас сюди прийдемо.
Обіцяєм гарно вчитись,
З вами радістю ділитись.
А якщо нам буде туго –
До вас прийдем, як до друга,
Ви нас завжди захищайте,
Малюкам допомагайте.
Привітати хочем вас
З переходом в п’ятий клас.
І як менші дошкільнята
Вам даєм такий наказ.
Просим вас – запам’ятайте –
Нам в усьому приклад ви.
Не лініться, не пустуйте,
Не втрачайте голови.
Ми вам бажаєм
Доріг щасливих і легких.
А школа радо зустрічає
П’ятикласників нових.
Учениця
Я бажаю вам гарно вчитись
І ніколи в житті не лінитись,
Бо найкраще тому в світі жити,
Хто з науками вміє дружити
Хай для вас лиш сонечко сяє
Хай біда вас завжди минає.
Учень
Ви – першокласники,
Про це не забувайте.
В країну знань ідіть крок за кроком,
Старанно все вивчайте.
Від знань ключ цей символічний
Хочу вам вручити.
Він чарівний, він величний,
Допоможе все учити.
(четвертокласники вручають ключик знань майбутнім першокласникам)
Пісня Не давайте суму жити.
Вчитель: 2010-2011навчальний рік.
Всі діти намагались навчатись якомога краще. Не один зошит списали за чотири роки навчання! А як важко було починати, як не слухались букви! Пригадайте! У 2 класі ми побували в країні Додавання. Віднімання і Множення. Подорожували дорогами рівнянь і нерівностей, розв’язували задачі і приклади. І розвивали своє мовлення.
Учень
Щасливий біг із школи додому,
Букварика тримаючи в руці.
Отак все починалося святково і бентежно,
Тоді настали будні: уроки і обмеження.
Учениця
Було нам цікаво писати й читати,
Розв`язувати вправи було до душі.
Раділи і ви, і матусі, і тата,
Коли ми виразно читали вірші.
Учениця
Та не будем сумувати,
Є нам всім про що згадати.
Пригадаєм перші уроки.
Першу радість і перші сльози.
Учень
Другий клас – пішла таблиця,
І ночами стала сниться,
Ми її вчимо, вчимо,
А на уроках – мовчимо
Учень
Різні дії як насіли –
Розібрать немає сили!
Додавання, віднімання –
Жарти, мінімум старання,
А от множити, ділити –
Годі. Браття, й говорити.
Вчитель. Як часто ми починали нове життя і говорили самі собі: "Все, завтра почну нове життя, стану краще вчитися: правильно виконаю вправу з мови, задачу з математики зроблю сам і читати буду щодня."
Учень
Вчора Павлик так промовив:
Іщук
З мене досить, от вам слово:
«Я почну нове життя!»
Учень
Аркуш взяв і олівець
Сів і пише по порядку.
Учень
В сім встаю, роблю зарядку,
чищу зуби, мию шию,
неодмінно вуха мию.
Потім – кухня. Там сніданок.
Всім готую сам без мами,
Потім мию, підмітаю,
І до школи поспішаю.
Учень
Ще у плані – пунктів з двадцять,
Та не варто зупиняться –
Чому? – мене питаєте. Все просто,
Бо знову мама миє посуд,
Підмітає і готує. А Вітько?
Вітько не чує.
Він у ліжку й досі спить,
А над ліжком план висить
Пісня «Ти ж мене підманула»
(Розповіді, твори зачитати дітей. Фото 2 клас.)
Вчитель. 2011-2012р.р. 3 клас.
Учень
Так поступово ми звикали
Тримати ручку й олівці.
Вже нас контрольні не лякали,
Ми часто чули: «Молодці!»
Учень
Ми всі засвоїли чудово
Прикметник, суфікс, дієслово.
Диктантів купу написали,
освіченими дуже стали!
Учень
Ох, мороки було з нами
Вчительці багато,
Як по сто слів за хвилину
Змушені були читати.
Учениця
День чарівний - справжнє диво!
В класі усмішок багато,
В залі людно і красиво,
Адже в нас сьогодні свято!
Швидко роки промайнули,
Разом будемо тужити,
Та про все, що вже минуло,
Можна сміло говорити.
Про школярські наші будні,
Про чотири роки,
Про такі несмілі, трудні
Наші перші кроки. Фото
Вчитель: В третьому класі ми дізналися, що в школі є довгі уроки та маленькі перерви. Все більше і більше виникає питань…чому…і від вчителів, і від учнів, і від батьків.?
Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають —
Смішно і казать комусь —
Бо щодня мене питають
Лиш одне: «Чому?» й «Чому?»
— Ти чому образив Віту?
— А чому отримав двійку?
— І чому прийшов так пізно?
— Та чому в шкарпетках різних?
— Ти чому такий непослух?
— А чому не стелиш постіль?
— Ти чому це вірш не учиш?
— А чому портфель без ручки?
— І чому такий синець?
— Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи —
Хоть би й дуже захотів...
Треба їх віддать до школи —
Хай питають вчителів,
Пісня «Черемшина»
Вчитель: Всі ми в житті любимо мріяти. Мріяти про щось далеке. Бажане, приємне. І у вас теж, напевно, є свої дитячі ще мрії. Час плине дуже швидко, і ви не встигнете оглянутись. Як будете закінчувати старшу школу. І як буде цікаво згадати і прочитати ваші дитячі бажання. Тож зараз напишіть їх, і покладіть у скриньку, яка відкриється лише на останньому уроці в 11класі.
Лунає музика.»Квітка сповнення бажань»
Вчитель:
2012-2013навчальний рік. Такі тривожні слова лунають уже: ДПА, закінчення початкової школи….
Учень
Першу літеру написали.
Вчились в дружбі жити.
Вдома ми не забували
Всі уроки вчити.
Привели стежинки нас
В світлий і просторий клас.
Скільки ми зошитів списали!
Скільки контрольних написали!
Скільки казок переказали!
Скільки задач розв'язали!
Скільки разів піснями і танцями
Гостей зустрічали!
Учень
Було всяке серед нас:
Той у школі звик шуміти,
Той урок не хотів вчити,
Той запізнювався в клас.
Та такого не було, щоб робив це хтось назло,
Бо усі ми повсякчас дуже-дуже любимо свій клас.
Учень
І про те, як на уроках
Зовсім не сиділось.
І задачі розв’язати
Чомусь не хотілось.
І не слухалися букви,
Плутались в диктанті.
Невтішними тоді були
У нас результати.
Учень
- Тату, мабуть, наша вчителька ніколи не бачила коня.
- Чому?
- Сьогодні на уроці я малювала коня, вона підійшла, подивилася на малюнок і спитала: «Що це таке?»
Учень
Знаннями хлопці поділіться!
Не знаю, скільки треба «ен»
Писать в іменнику «рушниця».
Фото 4 клас
Вчитель:
Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків. їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога. Бо попереду ще стільки випробувань! І батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість гордитися вами! Зробіть так, щоб їхні серця були спокійні за вас!
учень
Ми до батьків сказати хочем слово
І привітати хочем від душі.
Подарувати пісню вам чудову,
Найкращі прочитати вам вірші.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла.
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла.
Учень
Уроки всі свої учили із мамою вдома.
А часом вчили на перервах.
Усім ця річ відома.
Мову і читання, співи й малювання –
Всі уроки ми любили і щоденно
Вчили, вчили.
учениця
Чотири роки нас будили вранці,
Несли портфелі наші й ранці,
Із нами ви уроки вчили,
І малювали, і лічили.
учень
Писали з нами твори вдома,
І як встигали, невідомо,
При цьому готувати їсти,
Білизну прать, місити тісто.
учениця
Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу,
І залишатися на диво
Красивими і молодими.
Учитель: А зараз ми нагороджуємо медалями наших мам, за добросовісну допомогу, щиру підтримку, неабияку силу волі. За відчайдушне терпіння, наснагу, витрачене здоров’я. Адже ваші мами весь час допомагали вам, своїм дітям, у навчанні. За це їм присвоюємо звання «Феї мудрості і терпіння»
Низький уклін і вам, дорогі наші татусі! Не сумуйте, ми про вас теж не забуваємо й щиро любимо і чекаємо вашої підтримки, мудрої поради, допомоги. Сьогодні ми хочемо нагородити вас за все, що ви зробили для нас, почесними медалями «Королі витримки і терпіння»
Пісня «українська родина»
Учень
Чотири роки назад у перший раз
В нашу школу і в наш клас
В нових формах, як годиться,
Ми прийшли з тобою вчиться.
Учениця
Школа наша початкова,
Прощавай, бувай здорова.
Нових діточок стрічай
Та й про нас не забувай.
Учениця
Ми подорослішати так завжди хотіли,
Що підганяли час із класу в клас.
В думках у майбуття летіли,
Чарівні мрії окриляли нас.
І ось поріг. А далі вже дорога!
Ще трішечки і ми вже 5 клас.
А в голови закралася тривога,
Незрозумілий щем звучить в серцях...
Ми всі закінчили четвертий свій клас,
І старше життя вже чекає на нас.
Але ми сьогодні в останнє це свято
Велике спасибі повинні сказати.
Всім вчителям в урочистий цей час,
За те, що навчали ви добре всіх нас!
учень
Англійську мову ми вивчали
Не розуміючи слова.
Але ми вчили, вчили, вчили,
Що аж боліла голова.
Тепер ми можемо сказати,
Що вже готові за кордон!
Та тільки б долари дістати!
Учень
Ми у класі всі спортсмени.
Зі спортом дружимо завжди,
І не тому, що в нас є гени,
А Роман Володимирович у нас такий.
Він навчив нас спорт любити,
З фізкультурою дружити,
Про хвороби забувати
І здоровими зростати.
учениця
Директор у школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла!
Ви нам для навчання умови створили,
Ремонт капітальний у школі зробили.
Завжди ви звертали велику увагу
На наші екскурсії , свята, розваги.
За те, що були ви уважні до нас,
Вам квіти дарує сьогодні наш клас.
учень
А у директора є правая рука ,
Так завуча в народі називають.
Робота в неї зовсім нелегка,
І всі про це у школі знають.
Ви – наче бджілка! Шановна Ви наша!
Де тільки знаходиться терпіння й час –
Навчати, контролювати, радіти і вболівати
За кожним учнем із кожного класу?
учениця
Хоч музика без слів вміє все сказати,
Хочемо ми на словах сьогодні вас привітати.
І творчих успіхів вам дружно побажати,
І про себе трішки пам'яті залишити.
Вірші нехай прозвучать, як музика, для вас
У них вся наша любов і все наше признання,
Вас вітає щиро сьогодні весь наш клас
і найкращі вам дарує побажання.
І в подарунок лунають частівки
Частівки
1.Ми частівки заспіваєм,
Бо четвертий клас кінчаєм.
Ми навчались і трудились,
Підросли і всі змінились.
2.На уроках ми сиділи
Й на дівчат своїх гляділи.
Ой, красиві, хоч куди,
Всіх на подіум веди!
3.Хлопчики усі кмітливі,
і рухливі, і меткі.
Ви були тоді маленькі,
А ось виросли які!
4.На перервах всі дівчата
Сміхом заливалися.
Хлопці думали – дзвінок,
На урок зібралися!
5.А хіба смикнеш хлопчину
Вже за чуба, як колись?
Треба ставити драбину,
Щоб до чуба дотягтись!
6.Повезло ось хлопцям нашим,
Ох, які щасливі!
Це тому, що всі дівчата
добрі і красиві.
7.Хлопці всі в нас височенькі,
руку вже не дотягти.
Вам, напевно, всю Європу
Видно з тої висоти.
8.На столі лежить журнал,
Ну а внім десяточки.
Це тому, що в нашім класі
Розумні дівчаточка.
9.Б’ють тепер батьки тривогу:
Де взуття велике взять,
Щоб узути хлопцям ноги
В туфлі номер 45!
Вчитель.
А зараз я хочу нагадати вам казку В. Сухомлинського «Співуча пір’їнка», в якій говориться, що жив на світі дивовижний птах Стрепет.
Дивовижний, бо співав крилом. Мав у своєму крилі особливу співучу пір’їнку. Сталося лихо: Загубив птах пір’їнку, але хлопчик Сергійко знайшов та повернув пташці. Виріс хлопчик, але часто згадував Стрепета і думав : «У кожної людини є своя співуча пір’їна. Нещасний той, у кого такої пір’їнки нема.» Я думаю, що всі діти у нас у класі – щасливі, бо кожен має свій талант, вже виявив себе у чомусь. По – перше, як ви уже переконалися, наші діти – справжні артисти і співаки, читці віршів, футболісти. Гарно малюють, складають вірші. Тому кожен із вас одержить сьогодні медаль
Такими непомітними кроками підкрадається до нас закінчення свята нашого. Слово для привітання та вручення Дипломів про закінчення початкової школи надається Директору школи.
(вручає дипломи і вчитель вручає медалі) Подяка батькам.
- Отримавши диплом про закінчення початкової школи наші учні, йдучи в 5 клас хочуть дати обіцянку.
• За час навчання вивчено 33 літери ук¬раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.
• Ми провели разом 2450 уроків.
• Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
• Учнями класу перечитано, не дочитано, зачитано до дірок художніх творів, книжок.
• Списано, не дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).
• Отримано 1600 оцінок високого рівня, 2200 — достатнього, 1540 середнього (про початковий рівень — , помовчимо).
• Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і144 погані звички.
• Списано 3 кг крейди, 12 штанів і З щоки.
• Біля школи розбито квітник, 6 носів і 2 шибки.
Ми учні 4 класу, що переходимо до 5, Обіцяємо:
- -прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.
- - З вовчим апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб не було гальма.
- обіцяємо підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів і адміністрації школи.
-обіцяємо з гідністю донести високе звання ”Учень школи” до закінчення навчання!
Учень
Дорогі наші рідні батьки і матусі,
Вчителі, любі гості і добрі друзі,
Вас зібрали, щоб радість свою розділити,
Ми доросліші стали, майже великі.
Непомітно вже перші роки промайнули.
Десь наш вірний букварик залишився в минулім.
Він дорогу до знань розпочав восени,
Щоб в очах наших світло залишилось весни.
- І от наступає момент представлення вашого нового класного керівника. Ви вже з нею знайомі, ви вже встигли її полюбити. Вчитель англійської мови Данилюк Оксана Олександрівна.
Учениця
Сьогодні ми прощаємось з вами,
Бо більше ви не будете нас вчить.
У клас до нас прийде вже інша мама,
Щоб за неправильнії вчинки посварить.
Учень
Шановна вчителько нова!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі і шумні,
Зате розумні й чемні
- Діти, що в мене в руках? А хто зображений на ньому? А що станеться, коли я заберу один елемент чи кілька. Так само в житті ми повинні триматися завжди разом, бути однією частинкою, яку ніколи не можна нищити. Ми з вами будемо збиати на наші зустрічі, і я вас дуже прошу, приходьте на них, тому що якщо хоч один хтось не прийде, то картинка не складеться.
(роздаю пазли)
Пісня «Скоро літо…»
Прощання з дитинством, відпускання кульок.
|
