Хід уроку.
І. Організаційний етап.
1. Привітання
В казку вирушим всі разом,
Перешкоди всі пройдем,
А хто буде сумувати,
Із собою не візьмем.
Дзвени гучніш, гучніш,
І всім, хто любить казку,
Допоможи скоріш.
ІІ. Етап підготовки до засвоєння нових знань
1. Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.
Гра "Доповни речення". Пташка співає.
2. Творче завдання "Розвиток зв'язного мовлення".
— Складіть зв'язний текст з деформованих речень. Доповніть деякі речення своїми думками.
до, пішли, лісу, ми, Навесні.
в, заспівали, Всі, лісі, дерева.
співала, ніжну, Береза, пісню.
її, Слухаючи, хотілося... співав, пісню, мужню, Дуб. ми, слухали, Коли, її, нам, хотілося... задумливу, Верба, пісню, співала, до, Прислухаючись, неї, ми, подумали... пісню, тривожну, Горобина, співала, цієї, Від, пісні, прилинула...
3. Гра "Утвори пару".
— Прочитайте І колонку слів на одному диханні. Що об'єднує ці слова? (Це дієслова, що означають дію, яку можна почути.)
— Прочитайте IIколонку слів. Утворіть пари слів, щоб утворилися логічні зв'язки.
шурхотить вітер
шумить трава
свистить листя
гуркотить сніг
рипить птах
тріщить дощ
співає мороз
шелестить грім
4.. Вправа на формування вміння слухати і говорити.
Гра "Заміни одне слово".
Учням пропонується прослухати речення і повторити його, замінивши тільки одне слово.
Високо у небі в 'ються жайворонки. (Наприклад: Швидко у небі в'ються жайворонки. Високо у хмарах в'ються жайворонки. Високо у небі співають жайворонки. Високо у небі в'ються птахи і т.д.)
ІІІ. Етап засвоєння нових знань
Повідомлення теми та мети уроку.
— Природа, яка нас оточує, може звучати безліччю голосів. Звуки природи спостережливій людині можуть розказати багато цікавого і незвичайного, викликати в душі найнесподіваніші почуття. Сьогодні науроці ми прислухаємося до "Мелодії природи", яку почув і записав для нас Степан Жупанин та «В небі жайворонки в'ються» Олександр Олесь, «Ходить така чутка...» Ю.Старостенко
Опрацювання вірша С. Жупанина "Мелодії природи".
1. Слухання вірша. Учитель читає в уповільненому темпі, виразно.
— Чи змовкає колись мелодія природи?
2. Словникова робота.
Оркестрживезовеграєзмовкаєдруже не байдужевітриствориструмкадзвінкаприродахороводи
— Поясніть значення слова оркестр. (Група музикантів, які виконуютьмузичні твори під керівництвом диригента.)
3. Повторне читання вірша (мовчки).
— До кого звертається автор у вірші?
4. Осмислення змісту вірша. Вибіркове читання.
— Як автор називає природу? Що він хотів підкреслити словом "храм'?
— До чого скликає музика природи?
— Який оркестр "грає" в природі? Де він звучить?
— Поміркуйте, чому він не змовкає ні на мить.
— А чи знайома мелодія струмка і вам?
— Які інші мелодії природи знайомі вам? А які — хотіли б послухати?
— Продовжіть думку автора: "В природі мелодії, друже, творять пташки та вітри...".
— Прочитайте виділене речення. Як його розумієте?
5. Вправи на розвиток техніки читання.
а) Читання вірша, напівприкриваючи букви лінійкою.
б) Знайти і прочитати найкоротше речення, а тоді — найдовше.
Останнє прочитати на одному диханні.
в) Гра "Хто швидше?".
— Знайдіть у вірші антоніми до слів маленький, чужу, глуха, у темному.
— Знайдіть у творі синоніми до слів товаришу, кличе, пісні, голосний, не стихає, особисту.
— Скільки разів у вірші повторюється слово природа? (3) Мелодія? (3)Музика? (2)
6. Виразне читання вірша.
7. Творче завдання (робота в групах).
— Яка група добере більше звуків, які можна почути в лісі (полі, нарічці, морі і т. д.).
Фізкультхвилинка
Всі піднесли руки –раз!
На носках стоїть весь клас,
Два – присіли, руки вниз,
На сусіда подивись.
Раз! – і вгору,
Два! – і вниз,
На сусіда не дивись.
Будем дружно ми вставати,
Щоб ногам роботу дати.
Раз – присіли, два – піднялись.
Хто старався присідати,
Може вже відпочивати.
5. Читання казки учнями
а) Вправа «Губи»
Опрацювання вірша Олександра Олеся "В небі жайворонки в'ються".
1. Читання вірша вчителем.
— Яку пору року описав поет? Чому так думаєте?
2. Словникова робота.
в'ються впали дзвонять
сміються розтали співають
грають сказали виглядають
щебечуть шепнули заливаються
Читання слів "луною" (за вчителем), тоді напівголосно в парі (один одному).
— Що об'єднує усі слова? Чим відрізняється друга колонка слів від інших?
— Які слова серед даних — синоніми? До слів IIколонки доберіть антоніми.
3. Самостійне читання твору (мовчки).
— Який настрій викликав у вас вірш? Чому?
4. Відтворення змісту за запитаннями.
— Який настрій мали пташки?
— Якими словами автор передає їхній веселий спів? Назвіть їх.
— Які образи створюють виділені вислови?
— Які вирази вжиті у переносному значенні? З якою метою їх ужито?
— Що у вірші є вигадкою, а що — ні?
— Які ознаки весни згадано у вірші? Доведіть рядками тексту.
5. Різновиди читання.
а) Читання "ланцюжком".
б) Читання буксиром в парі з сусідом по парті.
в) Гра "Дочитай рядок вірша".
Діти знаходять і дочитують рядок до кінця: "І щоб...", "Ось вони... ", "і з весною...", "дзвоном...", "В небі".
г) Гра "Хто уважніший?".
— Яке дієслово, що передає настрій жайворонка (зі словникової
роботи) зайве? (Виглядають.) Чому? (Тому, що передають дію, яку вико¬
нували проліски.)
6. Виразне читання вірша.
ІV. Етап закріплення нових знань
1. Словесне малювання.
2. Робота в зошиті.
V. Етап повідомлення домашнього завдання
1. Підсумок уроку
2. Домашнє завдання
Виразне читання творів.
*написати твір-есе про весну.
|