Тема: Формування пізнавальних інтересів учнів початкових класів.
Мета:
- Обґрунтування та експериментальна перевірка ефективних засобів розвитку в молодших школярів пізнавального інтересу на уроках;
- Формування повновартісної, індивідуально вираженої, всебічно розвинутої особистості;
- Визначення шляхів формування пізнавального інтересу у молодших школярів.
Завдання:
1. Провести психолого-педагогічне спостереження за змінами діяльності учнів;
2. Зробити відбір методів,засобів навчання, які сприяють розвитку пізнавального інтересу;
3. Вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами;
4. Вчити дітей ефективно спілкуватися, сприяти прагненню зрозуміти оточуючих і аналізувати свої стосунки з ними;
5. Вчити дітей краще розуміти себе.
Актуальність
Одним із сучасних напрямків української освіти є розвиток пізнавального інтересу,здібностей, нахилів та навичок учнів у процесі вивчення навчальних предметів. Стає необхідним створення сприятливих умов для пізнавальної діяльності учнів загальноосвітньої школи, які б сприяли формуванню потреби особистості в здобутті знань та розвитку їх пізнавальних інтересів.
Пізнавальний інтерес є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків, найважливішим мотивом пізнавальної діяльності, який збуджує її до пошуку істини, сприяє оволодінню учнями досвідом пошукової діяльності в атмосфері загального захоплення цікавою справою. До цього завжди прагну.
Отже, актуальність цієї проблеми обумовлена гострою проблемою у зміні програмних підходів та визначення пріоритетних напрямків для розвитку пізнавальних інтересів учнів.
Провідна ідея
Пізнавальна діяльність відіграє важливу роль у розвитку розумової обдарованості.
Уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповідь на ці запитання, не відступити перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане, - все це разом узяте, і є пізнавальний інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов'язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам'яттю, мисленням і волею.
Сутність досвіду
Уміння пробудити в дітей інтерес до знань є важливою якістю творчого вчителя. Лише тоді, коли дитина зацікавиться матеріалом,у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання неможливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти зв'язок між поняттями, міркувати.
На мою думку, досягти цього можна засобами, що активізують пізнавальну діяльність у процесі формування інтересу. До них належать: дидактичні ігри; різні види позакласних занять; створення ігрових ситуацій; мовні цікавинки; завдання з логічним навантаженням; завдання на складання лінгвістичних казок, віршів.
Такі види робіт сприяють формуванню інтересу дітей до предмету. Причому вирішальне значення мають інтелектуальні процеси: інтенсивна робота думки під час розв’язання навчальних завдань і пошуків відповідей на поставлені питання, вияви волі, спрямовані на переборення неминучих труднощів.
Шляхи вирішення
Формування пізнавальних інтересів учнів розглядаю у взаємозв’язку із пізнавальною активністю, пізнавальною самостійністю, пізнавальною діяльністю учнів.
Навчання є одним з видів пізнавальної діяльності. А отже, передбачає відображення у свідомості дитини явищ реальної дійсності, розширення і поповнення знань та уявлень про явища й закони природи. Я виступаю організатором навчальної діяльності і спрямовую діяльність своїх учнів так, щоб вони були активними учасниками, а не пасивними спостерігачами.
Дбаючи про створення на уроках сприятливих умов для формування пізнавальних інтересів учнів, чимало уваги надаю ігровим формам, які навчають орієнтуватися у незвичайних ситуаціях, розвивати мислення. Широко використовую також рольові ігри, проводжу конкурси,створені на матеріалах уроку, ставлю проблемні завдання, використовую інсценування, заохочую до самостійної творчості. Практикую на уроках індивідуальну, парну, групову, творчу роботи, а також новітні технології.
Таким чином, формуючи пізнавальний інтерес я стараюся забезпечити сприятливу атмосферу навчання, рухати своїх учнів до вирішення тих цілей, тих завдань, які ставитимуться навчанням.
Під час проведення виховної години « Серце маленького громадянина» використала гру « Павутинка», де діти повинні були сплести павутинку з добрих справ своїх однокласників. Ця гра викликає інтерес у дітей. Також використовую такий прийом,як «Скринька» ( у скриньці лежить дзеркало, діти дивляться туди, бачать себе і висловлюють свої думки на тему «Хто найголовніший на Землі?» і чому). Ось такі прийоми, на мою думку,розвивають здатність дітей мислити, аналізувати і тим самим формувати пізнавальний інтерес.
Використовую в процесі з учнями інтерактивні форми викладання. На уроках люблю проводити інтерв’ю , де учні теж вчаться висловлювати свої думки, рольова гра. Створюю на уроках та позакласних заходах моменти перевтілення.
Одна із форм навчання, яка дозволяє з більшим успіхом застосовувати ігрові ситуації – діалог. Перевага цієї роботи в тому, що діалог спонукає до співпраці. Школярі залучають один одного до гри, а іноді по відношенню до партнера беруть на себе роль терплячого вчителя. В кінцевому результаті оцінка роботи здійснюється відразу своїм товаришем, і це цінніше, ніж оцінка вчителя.
Під час проведення виховної години на тему «Посади калину коло хати, будуть довго пам’ятати» використовували інсценізацію казки «Калина» з елементами діалогу. Саме постановка інсценізацій дозволяє учневі підключати весь його життєвий досвід, синтезувати вміння і навички.
На уроці завжди намагаюся створити умови, за яких був би ефективнішим обмін знаннями, ідеями, тому застосовую таку гру,як «Стежинка-цікавинка», де діти на відбитках свої ніжок пишуть найцікавіше з уроку.
Також стараюся розвивати мислення учнів, виробляти власні судження, тому пропоную учням підібрати прислів’я або приказку до певної ситуації.
Формую пізнавальний інтерес учнів через проведення екскурсій. У 2-у класі я з учнями відвідала Рівненький зоопарк, де ми дізналися багато корисної інформації про тварин. Після екскурсії ми підготували та презентувати міні-проект на тему «Моя улюблена тваринка».
У 3-у класі ми здійснили екскурсію до давнього міста Львову. Учні ознайомилися з цікавими пам’ятками архітектури, почули багато легенд про виникнення цього міста і його вулиць. Провела з ними вікторину «Чим легендарний Львів?» і зробила висновок, що діти проявляють інтереси до сприймання нової інформації і належно її запам’ятовують. Також у 3-у класі, восени, я з учнями здійснила екскурсію за маршрутом Луцьк- Вишнівець- Дубно-Кременець- Почаїв. Учні із захопленням дивилися на замки та старі архітектурні споруди, природу того краю. Після екскурсії ми презентували міні-проект на тему «Цікаві куточки України».
Постійно здійснюємо екскурсії в природу, спостерігаємо за її змінами, шукаємо загадки, прислів’я, приказку про певну пору року, певні рослини,тварини. Пишемо з учнями твори-есе про природу. Цей вид роботи позитивно впливає на формування в учнів пізнавальних інтересів.
Ще у свої роботі велику увагу приділяю конкурсам для учнів. Постійно учні беруть участь у природничому конкурсі «Колосок», математичному конкурсі «Кенгуру», конкурсі знавців української мови «Соняшник». Діти розвивають своє мислення, пам'ять. Конкурси дають позитивний результат,тому що збільшується зацікавленість учнями навчанням, зростання успішності навчання.
Розвиткові пізнавальних інтересів учнів сприяють також домашні завдання. Намагаюся врахувати індивідуальні можливості учнів. Найчастіше завдання мають випереджувальний характер.
Загальний інтерес до школи послаблюється, коли вони зустрічаються з першими труднощами, бачать успіх товариша і свої невдачі. Тому кожен урок, захід, екскурсія має бути по своєму привабливим, емоційним, що і стараюся робити.
Також важливу роль у розвитку пізнавального інтересу відіграє особистість вчителя, якість викладання,емоційність мови.
Проміжний результат
1. Розширення кругозору дітей, організація «саморуху» до пізнання.
2. Зростання успішності учнів, результативності участі в творчих конкурсах.
3. Формування особистісних рис і якостей: наполегливості, самостійності, відповідальності, ініціативності.
Кінцевий результат
Всебічно розвинена, творча особистість.
|