Нові завдання шкільної освіти в Україні, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчально-виховного процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Головною метою має бути формування повновартісної, індивідуально вираженої, всебічно розвинутої особистості. Ідея формування й розвитку особистості трактується як процес становлення людини-одиниці, яка поєднує в собі риси національного, загальнолюдського, суспільно-значущого та індивідуально-неповторного. Завдяки цьому, кожна людина реалізовує своє природне право бути оригінальною, неординарною індивідуальністю, бути самим собою, мати свій особистісний вияв. Особистість трактується як окрема індивідуальність, особа, тобто конкретна людина-одиниця, наділена властивими їй певними ознаками культури, особливостями здібностей, характеру, волі, свідомості, потреб, інтересів, вдачі й манер поведінки та неповторної людської долі. На формування й розвиток особистості впливає ряд факторів: рідна (материнська) мова, фольклор, спадковість, родина, громада, дитячий садок, школа, природа, праця, гра й творчість дітей, дитячі та молодіжні об’єднання, навколишнє середовище, преса, книги, кіно, радіо, телебачення, театр, мистецтво, побут, державний устрій, церква, віра, надія, любов, серед яких на чільному місці стоїть виховання. ("Камінь шліфують, а людину виховують"). Під вихованням розуміється певний цілеспрямований систематичний вплив на тіло, душу й розум дитини з метою прищеплення їй якостей здорової, розумної і порядної людини. Покликання освіти, навчання й виховання полягає в тому, щоб зберегти й умножити людське в людині і природне в природі, забезпечувати олюднення знань.. Дорослі, найперше батьки, опікуни, вихователі й учителі, мають впливати на молоде покоління так, аби воно виросло й розвинулося на людей міцних, здорових, витривалих тілом і духом, на добрих, чесних, розумних, працьовитих, підприємливих, корисних членів суспільства, патріотів України. Український патріотизм - це любов до рідного краю, української мови й українського народу, його історії й письменства, звичаїв і традицій, готовність пожертвувати для добра України й українського народу власні інтереси, майно і навіть життя. Отже, навчання і виховання ґрунтується на активній позиції учнів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження у навчальний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних і творчих завдань, застосування різних прийомів співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяє зміцненню інтересів дітей.
РОЗДІЛ І. ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 1.1. Формування пізнавальних інтересів молодших учнів На сучасному етапі реформування освіти одне з головних завдань створення необхідних умов для повноцінного розвитку і самореалізації кожного громадянина України. Це можливо здійснити, розробивши нові педагогічні технології, які б передбачали особливості психічного розвитку підростаючої особистості з урахуванням її індивідуальних відмінностей. У цьому ключі розгляду проблеми інноваційних підходів і оцінок потребують не лише загальні засади навчального процесу, а і його структурні компоненти, зокрема, процес учіння та форми і методи організації навчальної діяльності дитини. Відтак, запорукою ефективності навчальної діяльності й процесу учіння молодших школярів є результативність пізнавальної діяльності, від якої залежить цілеспрямованість розумової активності, розвиток інтелектуальної рефлексії та природжених задатків учнів тощо. Л.В. Артемова справедливо зазначає: "Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально - зацікавлено, з найменшими труднощами". Тобто важливим є вплив пізнавального інтересу на результативність навчання в початкових класах. У психологічній і педагогічній літературі висвітлені результати спеціальних досліджень, в яких розкривається роль інтересу в навчально-виховному процесі (Н.М. Бібік, О.І. Киричук, Г.С.Костюк, Л.М. Проколієнко, О.Я. Савченко, Н.Ф.Скрипниченко, О.В.Скрипниченко та ін.) [2,3,4,5,6]. Всі автори надають винятково важливого значення інтересу до пізнання в процесі шкільного навчання. Аналіз цих досліджень свідчить про необхідність перегляду, уточнення та розширення наукових уявлень про визначальні фактори навчальної успішності учнів початкових класів. Виховання активного ставлення до знань, науки взагалі й до навчальної діяльності зокрема неможливе без розвитку допитливості, потягу до знань, інтересу до пізнання. Суворі, категоричні вимоги, покарання, адміністративні заходи безсилі, якщо в дитини немає потреби навчатися, якщо пізнавальні діяльність для неї позбавлена життєвого змісту. Оскільки інтерес зумовлює загальну тенденцію звертати увагу на певні об’єкти і явища навколишнього світу з метою їх пізнання або на виконання певного виду діяльності, то він впливає на всі без винятку психічні процеси, спрямовуючи їх у потрібне русло. Йдеться, насамперед, про увагу до об’єкта інтересу, яка з фізіологічного погляду пояснюється виникненням у корі великих півкуль головного мозку осередку оптимального збудження. Відомо, що в стані зацікавленості дитина все засвоює швидко й ґрунтовно. Розумова діяльність під впливом інтересу стає дедалі зосередженішою, з’являються роздуми, що спонукають певні дії . Особливого значення це питання набуває в роботі зі старшими дошкільниками, оскільки в дитини на шостому році життя формуються підпорядкованість мотивів та навички навчальної діяльності. Окрім того, старший дошкільний вік вважається перехідним, тому необхідне вивчення його специфічних ознак, зокрема, особливостей формування пізнавальної активності в дітей шостого року життя. Характеризуючи цей період, слід зазначити, що до шести років дитина досягає високого рівня розвитку самостійної діяльності, коло її пізнавальних інтересів розширюється. Поступово розвивається здатність аналізувати й узагальнювати предмети та явища. У пізнавальній діяльності особливого значення набувають наочно-образне й образне мислення, а також творча уява. Передумовою цьому слугує розвиток сприймання, який здійснюється за трьома основними напрямами: уявлення дітей про предмети, явища та їх властивості розширюються й поглиблюються відповідно до загальноприйнятих еталонів; способи використання предметів стають значно точнішими й доцільнішими; ознайомлення з предметами набуває систематизованості й послідовності. Таким чином, на кінець дошкільного дитинства зростає осмисленість сприймання. Розвиток сприймання та наочно-образного мислення забезпечує дитині розуміння властивостей предметів і різних зв’язків між ними. Необхідно зазначити, що в шестилітньому віці найсуттєвіші зміни охоплюють різні психічні сфери. Новоутворення у сфері особистості за правильних умов виховання закономірно ведуть до позитивних зрушень у розвитку всіх психічних процесів: сприймання, пам’яті, уяви, мислення тощо. Ці процеси в старших дошкільників набирають довільного характеру, збагачуються за змістом та вдосконалюються за своїми регулятивними функціями. Завдяки залученню старших дошкільників до різних видів діяльності згідно з їх схильностями та інтересами, в них формується вибіркове оцінне ставлення до тих видів, у яких вони найшвидше досягнуть успіху, тобто до суб’єктивно значущих. Якісна перебудова інтересів найінтенсивніше відбувається в періоди переходу дитини з одного етапу онтогенезу на інший. Зміна інтересів, їх якостей не нівелює певної стійкості найбільш значущих у кожному віковому періоді ознак, які продовжують розвиватися, інтегруватись в інші на вищому рівні. При цьому, за дослідженнями Н.М. Бібік, відбувається не тільки розширення і поглиблення інтересів, а й їх диференціація, яка виражається в появі комплексу домінуючих ознак. Встановлено, що інтерес обумовлює навчальну діяльність в цілому, сприяє самовдосконаленню учнів. На мою думку, в процесі підвищення ефективності навчальної діяльності молодших школярів, важливим є виявлення в них динаміки внутрішньофункціональної структури пізнавальної сфери та зміни в ній співвідношень домінуючих факторів, які зумовлюють успішність з навчальних предметів. Детального вивчення потребує пізнавальний аспект структури навчальної діяльності молодших школярів, якість становлення якого в цьому віці є основою їхнього подальшого розумового розвитку. Для вивчення формування внутрішньо функціональної структури психологічних чинників навчальної успішності молодших школярів був здійснений аналіз пізнавальної сфери молодших школярів. Це свідчить про наявність процесу переструктурування психологічних чинників учнів від першого до третього класу, чим пояснюється деяке зниження інформативної ваги функцій і явищ у структурі цієї сфери дитини. Водночас слід зазначити, що властивості уваги не втрачають значущості, зберігаючи свою рівновагу упродовж навчання учня в початкових класах. Фактор обсягу слухової пам’яті набуває вагомості в другому класі і зберігається надалі, а зорової - лише в третьому. Такі фактори як логічне мислення, моторна активність, сприймання інформаційних сигналів майже не змінюються в структурі пізнавальних чинників навчальної успішності упродовж чотирьох років періоду початкової освіти. Виявлені внутрішньо-функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери молодшого школяра є основою динамічних змін у навчальній успішності учнів, перебудовуючи міні-структури процесу засвоєння предмета протягом всієї навчальної діяльності. Таким чином, результати проведеного психолого-педагогічного аналізу вказують на те, що у формуванні успішності молодших школярів головну роль відіграє розвиток обсягу уваги. Другу позицію за значущістю займають фактори стійкості та продуктивності уваги. Потужність впливу рівнів розвитку обсягів короткочасної слухової і зорової пам’яті помітні в першому і другому класах. А саме: в першому класі суттєве значення має рівень розвитку обсягу зорової пам’яті, а в другому - обсяг слухової пам’яті. Також успішність молодших школярів зумовлюється впливом різних факторів. У першому класі помітний вплив розвитку обсягу уваги, в другому - стійкість уваги, а в третьому класі підвищується активність розвитку слухової пам’яті. Отже, можна зробити такі висновки: Розвиток психологічних чинників навчальної успішності, внутрішні функціональні зміни в структурі пізнавальної сфери учня, динаміка інформаційної ваги психічних функцій навчальної успішності молодших школярів залежать від ефективності розвитку їх пізнавальних інтересів. Стійкий пізнавальний інтерес - ознака готовності дитини до навчання в школі. Він є основою всієї навчально-виховної роботи з дітьми в період їх підготовки до школи. Знання сприяють виникненню, розширенню і поглибленню зацікавленості до дійсності. Важливо збуджувати пізнавальну активність учня, що виявляється в запитаннях, діях. Маючи сформовані пізнавальні інтереси, дитина успішно навчатиметься, в неї з’явиться зацікавленість до навчальної діяльності. У школі дитина поглиблює і розширює свої пізнавальні інтереси. У неї виникає бажання змістового і досконалого вивчення певних навчальних дисциплін, коли матеріал виходить за межі навчального. Такий інтерес має стійкий характер. Пізнавальна активність учня початкових класів виявляється в навчальній діяльності. Молодший школяр застосовує набуті в дошкільному дитинстві знання й активно діє, робить відповідні висновки, здатний виконувати складні розумові завдання.
РОЗДІЛ ІІ 2.1. Комплекс вправ на формування пізнавальних інтересів молодших школярів Вправа "У магазині дзеркал” Мета:розвиток спостережливості, уваги, пам'яті. Створення позитивного емоційного тла. Формування почуття впевненості, а також уміння підкорятися вимогам іншої людини. Опис:Дорослий (а потім дитина) показує рухи, які після нього точно повинні повторювати всі гравці. Інструкція:«Зараз я розповім вам історію про мавпочку. Уявіть собі, що ви потрапили до магазину, де стоїть багато великих дзеркал. Туди ввійшов чоловік, на плечі в нього була мавпочка. Вона побачила себе в дзеркалах і подумала, що це інші мавпочки, і почала корчити їм мордочки. Мавпочки у відповідь скорчили їй точнісінько такі самі пички. Мавпочка показала їм кулака, і їй із дзеркал також показали кулаки. Вона тупнула лапою, й усі мавпочки тупнули. Що не робила мавпочка, всі інші точно повторювали її рухи. Починаємо гру. Я буду мавпочкою, а ви — віддзеркаленнями». Вправа "Дивися на руки” Мета: розвиток довільної уваги. Необхідний матеріал: аудіозапис маршу. Опис: Діти, рухаючись по колу, точно виконують різні рухи, показані дорослим чи «командиром». Інструкція: «Зараз ми пограємося. Для гри нам потрібно вибрати командира, що буде придумувати рухи для рук. Спочатку командиром буду я, а потім той, кого ми виберемо за допомогою лічилки. Усі гравці, стоячи один за одним у колі, повинні почати рухатися під музику. Першим буде стояти командир — зараз ним буду я. Всі уважно стежать, які рухи рук показує командир, і повторюють їх точно за ним. Починаємо гру». Примітка. На етапі освоєння гри рухи рук показує дорослий (варіанти показу рухів: руки нагору, у сторони, на пояс, руки зі зчепленими пальцями витягнуті вперед, занесені за голову тощо). Потім показ рухів рук здійснюють діти. Вправа"Слухай команду” Мета:розвиток довільної уваги. Опис: Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команд дорослого, вимовленими пошепки. Команди даються тільки на виконання спокійних рухів. Гра проводиться доти, доки гравці добре слухають і точно виконують завдання. Інструкція:«Ми пограємося в гру «Слухай команду». Для цього треба стати в коло один за одним і рухатися кроком під музику. Коли звуки музики припиняться, необхідно зупинитися й уважно слухати мене. У цей час я пошепки вимовлю команду, наприклад «підняти руки», і всі гравці повинні виконати цю команду. Будьте уважні!» Примітка. Приклади команд: присісти; нахилитися вперед і витягнути руки вперед; зігнути праву ногу в коліні, руки розвести в сторони; сісти на підлогу й обхопити коліна двома руками і т. ін. Ігри, завдання і вправи, спрямовані на розвиток сенсорної уваги Вправа"Знайди два однакових предмети” Мета: розвиток мислення, обсягу уваги, сприйняття форми, величини, спостережливості, формування уміння порівнювати, аналізувати. Обладнання:малюнок із зображенням п'яти предметів і більше, з яких два предмети однакові; гостро заточені прості олівці. Опис: Дитині пропонуються: а) картка із зображенням п'яти предметів, серед яких є два однакові; потрібно їх знайти, показати і пояснити, у чому подібність цих двох предметів; б) картка із зображенням предметів і зразка; необхідно знайти предмет, подібний до зразка, показати його і пояснити, у чому схожість; в) картка із зображенням більше п'яти предметів, із зображених предметів треба утворити однакові пари, показати їх чи з'єднати лініями, проведеними простим олівцем, і пояснити, у чому подібність кожної пари. Інструкція: а) «Подивися уважно на цю картку і знайди серед усіх намальованих предметів два однакові. Покажи ці предмети і поясни, у чому їхня схожість. Приступай до роботи». б) «Подивися, на цій картці зображені предмети. Кожному з них можна знайти пару. З'єднай лініями кожну отриману пару (два однакові предмети) і поясни, у чому їхня схожість. Вправа"Викладання з паличок” Мета: розвиток довільної уваги, дрібної моторики пальців. Обладнання: палички для рахунку (шматки товстого ізоляційного дроту, трубочки для коктейлів і т. ін.), картка-зразок візерунка. Опис: Дитині пропонують за зразком викласти візерунок чи силует з паличок. а) 1-й рівень складності — візерунки в один рядок; б) 2-й рівень складності — силуети, які складаються з 6—12 паличок; в) 3-й рівень складності — більш складні силуети, які складаються з 6—13 паличок; г) 4-й рівень складності — складні силуети з великою кількістю деталей, які складаються з 10—14 паличок. Інструкція: «Подивися, що зображено на цій картці (візерунок, будиночок і т. ін.)? Візьми палички і виклади з них точно такий самий візерунок (будиночок .). Під час викладання будь уважний. Приступай до роботи». Вправа "Виключення зайвого” Мета: розвиток мислення й обсягу уваги. Обладнання: картка з зображенням предметів, один із яких відрізняється від інших. Опис: Дитині пропонується знайти з п'яти зображених на картці предметів один, що відрізняється від інших, і пояснити свій вибір. Інструкція:«Подивися уважно на зображені тут предмети і знайди серед них такий, що відрізняється від інших. Покажи знайдений предмет і поясни, чому він не схожий на інші. Приступай до роботи». Вправа"Знайди відмінності” Мета:розвиток довільної уваги, переключення і розподілу уваги. Обладнання: картки. Опис: Дитині пропонуються: а) серія картинок по дві картинки на кожній картці; у кожній картинці треба знайти п'ять відмінностей; б) картка з зображенням двох картинок, що відрізняються один від одного деталями. Необхідно знайти всі наявні відмінності. Інструкція: «Подивися уважно на цю картку. На ній зображені дві картинки, що відрізняються одна від одної різними деталями. Необхідно швидко знайти всі наявні відмінності. Починай шукати». Вправа «Викладання візерунка з мозаїки» Мета: розвиток концентрації й обсягу уваги, дрібної моторики руки, формування уміння працювати за зразком. Обладнання: мозаїка, картка-зразок. Опис: дитині пропонують за карткою-зразком викласти з мозаїки: цифри, букву, простий візерунок і силует. Інструкція:«Подивися, на цій картці зображена цифра (буква, візерунок, силует). З мозаїки потрібно викласти точно таку саму цифру (букву, візерунок, силует), як на картці. Будь уважний. Приступай до роботи». Вправа "Чий це будинок?” Мета: розвиток спостережливості. Обладнання: картка-малюнок із зображенням будинків і людей. Опис: Дитині пропонують картку із зображенням будинків і людей, що поспішають у різні сторони. Необхідно, уважно подивившись на картку, знайти господаря кожного будинку. Інструкція:«Подивися уважно на картку. На ньому зображене село. Знайди господаря кожного будинку. Поясни свій вибір». Вправа"Нанизування намистинок” Мета: розвиток концентрації й обсягу уваги, дрібної моторики пальців. Обладнання: зразок для нанизування намиста; намистинки, що відповідають зразку, або однаково нарізані шматочки кольорової ізоляції товстого дроту; для ускладнення завдання — великий бісер. Опис: Дитині пропонують за зразком нанизати намисто. Інструкція: «Подивися на це намальоване намисто. Ти хочеш сам зібрати намисто? Я дам тобі намистинки і дріт, на який потрібно нанизати одну за одною намистинки точно так само, як вони виглядають на малюнку». Примітка. Робота з великим бісером часто викликає в дітей ускладнення. Використання великого бісеру можливе тільки у випадку добре розвинутої моторики руки і в якості ускладнюючого елемента гри. Вправа"Змішаний ліс” Мета: розвиток спостережливості, формування уміння розподіляти увагу. Обладнання: картка із зображенням замаскованих дерев. Опис: Дитині дається картка із зображенням замаскованих дерев, серед яких йому треба відшукати березу (сосну, найменшу ялинку). Інструкція: «Подивися, на цій картинці зображені замасковані дерева. Серед них потрібно якнайшвидше знайти березу (сосну, найменшу ялинку). Починай шукати». Вправа"Змальовування по клітинках” Мета: розвиток концентрації й обсягу уваги, формування уміння наслідувати зразок, розвиток дрібної моторики руки. Обладнання: аркуш паперу у велику клітинку (1 х 1 см); зразок для малювання; гостро відточені олівці. Опис: Дитині пропонують простим олівцем намалювати відповідно до зразка фігуру на аркуші в клітинку. Завдання має два рівні складності: 1-й рівень складності—зразок складається з розімкнутих фігур; 2-й рівень складності — зразок складається з замкнутих фігур. Інструкція: «Подивися уважно на малюнок. На ньому зображена фігура, що складається з ліній. Намалюй точно таку саму фігуру по клітинках на чистому аркуші. Будь уважним!» Примітка. Використовувати для малювання ручку чи фломастер не рекомендується. За бажанням дитина може заштрихувати замкнуту фігуру кольоровим олівцем. Вправа"Вітрина магазину” Мета: розвиток обсягу уваги і спостережливості. Обладнання: картка із зображенням вітрини магазину. Опис: Дитині необхідно знайти (не рахуючи) коробку з найбільшою кількістю цукерок і пояснити свій вибір. Інструкція: «Подивися, на цій картці зображена вітрина магазину, у якій щойно надійшли у продаж, їх поклали в прозорі коробки різної величини. Мама сказала своєму сину: «Можеш вибрати будь-яку коробку». Хлопчик захотів ту коробку, де більше цукерок. Ти повинен допомогти хлопчику знайти коробку, яка вміщує найбільшу кількість цукерок. Поясни свій вибір. Якими способами можна перевірити правильність вибору? (Можна порахувати.) Уважно подивися ще раз на картку, подумай і скажи, чому на перший погляд здається, що в коробках — різна кількість цукерок. Приступай до роботи». Вправа "Танграм” Мета: закріплення уявлень про геометричні фігури, способи видозміни їх шляхом складання нових геометричних фігур із двох-трьох наявних за зразком. Обладнання: вирізані геометричні фігури для викладання цілої фігури; зразки фігур-силуетів. Опис: Дитині пропонують самостійно викласти за зразком фігуру-силует з геометричних фігур. Інструкція: «Уважно подивися на картку. З усіх геометричних фігур склади поруч зі зразком точно таку саму фігуру». Примітка. Незважаючи на інструкцію, деякі діти намагаються викладати частини на зразок. Необхідно зупинити дитину і попросити викласти фігуру поруч-зі зразком. Зразки фігур-силуетів отримують шляхом розрізування квадрата 7x7 см певним чином. Під час складання фігур-силуетів потрібно використовувати всі частини, приєднуючи одну до одної, не накладаючи їх одна на одну. Вправа«Будиночок» Мета: розвиток уміння діяти за зразком Матеріал: малюнок будиночка, олівець. Хід проведення: Дитині пропонують картинку, на якій зображення будиночка складене з елементів великих букв. Необхідно точно скопіювати малюнок на аркуші паперу. По закінченні роботи дитині пропонують перевірити, чи правильно вона виконала малюнок і виправити помилки, якщо вони є. Якщо дитина не намалювала якихось елементів, її можна попросити скопіювати їх на окремому листі аркуші, щоб перевірити, що вона, у принципі, може це зробити. Оцінка результатів: Оцінюють роботу за кількістю помилок: О балів - без помилок (норма для 6-7-літніх дітей) 1-2 бали - 1-2 помилки (середній результат) 4 бали - більш 4-х помилок (слабкий розвиток довільної уваги) Помилки: неправильно відтворений елемент; заміна одного елемента іншим; відсутність елемента; розриви між лініями в тих місцях, де вони не повинні бути. Вправа«Знайди такий самий предмет» Мета: корекція імпульсивності. Матеріал: картинки тесту Кагана, секундомір. Методика проведення: Дитині пропонують картинку з зображенням якого-небудь предмета (літак, квітка, кішка .) і ще карту з зображенням 6-ти літаків, квіток тощо, серед яких тільки одне - точна копія зразка, а інші 5 мають малопомітні відмінності. Варто фіксувати час на обмірковування дитиною задачі від моменту пред'явлення загальної таблиці і число помилок. Оцінка результатів: Висока імпульсивність - швидкість відповіді 10 сек. та менше. Виражена рефлексивність - швидкість відповіді більше ЗО сек. Безпомилковість відповідей при їхній високій швидкості говорить про швидкість, гнучкість і точність мислення і не є приводом для занепокоєння з приводу майбутньої успішності дитини в навчанні. Велика неточність відповідей при їхній високій швидкості свідчить про загальну схильність дитини діяти нерозважно, підкоряючись своєму емоційному пориву. Безумовно, виражена імпульсивність негативно відбивається на успішності дітей у школі, однак ця якість пізнавальної активності особистості піддається корекції- Надмірна рефлексивність дітей так само повинна турбувати батьків і вихователів, тому що такі діти відчувають у навчанні труднощі іншого роду: вони менш спонтанні і безпосередні у вираженні своїх думок і почуттів, почувають себе менш вільно в класі на уроці, у спілкуванні з дорослими й однолітками і дуже стурбовані результатами будь-якої своєї роботи; такі діти менш рішучі й упевнені в собі, відчувають більше інтелектуальне й емоційне напруження при необхідності прийняти рішення. Вправа"Будь уважний!” Мета: стимулювання уваги, розвиток швидкості реакції. Обладнання: аудіозапис маршу. Опис: Кожна дитина повинна виконувати рухи відповідно до команди дорослого: «зайчики» — стрибати; «конячки» — бити «копитом об підлогу»; «раки» — задкувати; «птахи» — бігати, розкинувши руки; «лелеки» — стояти на одній нозі. . Інструкція: «Зараз ми пограємося. У цій грі потрібно бути уважним. Станьте в коло один за одним. Слухайте уважно мої слова — команди. Коли я скажу «зайчики», усі повинні стрибати по колу, як зайчики. Коли я скажу «конячки», усі повинні показати, як конячки б'ють копитом. Коли я скажу «раки», усі повинні показати, як раки задкують. Коли я скажу «птахи», гравці повинні перевтілитися в птахів і бігати по колу, розкинувши руки в сторони, як крила. Коли я скажу «лелеки» — усі миттю повинні уявно перетворитися на лелек і стояти на одній нозі. Ну а коли я скажу «діти» — усі повинні знову стати дітьми. Починаємо грати». Вправа"Чотири стихії” Мета: розвиток уваги, координації слухового і рухового аналізаторів. Опис: Гравці сидять у колі і виконують рухи відповідно до слів: «земля» — руки вниз, «вода» — витягнути руки вперед, «повітря» — підняти руки нагору, «вогонь» — зробити обертання руками в зап'ясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється, той програв. Інструкція: «Для цієї гри необхідно сісти в коло й уважно послухати. Якщо я скажу слово «земля», усі повинні опустити руки вниз, якщо слово «вода» — витягнути руки вперед, слово «повітря» — підняти руки нагору, слово "вогонь” – зробити обертання руками в запясткових і ліктьових суглобах. Хто помиляється –програв”.